Фінал наближається, але спочатку Женева

Перше враження від Женеви розкривається в наступному визначенні:
"Чиста і акуратна". Це я виявила навіть не вийшовши з Сліпер. І я остаточно впевнилася в цьому, коли ми вибралися на вулицю і вирушили на прогулянку разом з Альбою, Руджі, Факу і його братом. Ах, розповім вам, що до Факу приїхав його брат, який буде супроводжувати нас в цьому закінчення туру.
Ми тільки вийшли, але вже здивувалися цим містом, яке чисте і ідеальне  воно було, все на своєму місці, знайти листок на землі - неможливе завдання, і дерева, і клумби з квітами виглядають немов на картині.
Серед відвіданих нами місць виділилися Horloge fleurie (Квітковий Годинник). Розповім вам один дивовижний факт про цей гігантський годинник посеред вулиці, крім того, що вони показують точний час цілий рік, квіти в них знаходяться круглий рік в незалежності від сезону. Чому так? Тому що їх міняють раз на тиждень і поливають 3 рази на день. Вау, приголомшливо, так?
Пізніше ми вирушили пообідати, і до цього обіду приєдналися Чачі і Рудж, які залишилися спати, так що, на їхнє нещастя, вони пропустили нашу ранкову прогулянку. Ми провели просто чудовий день, бо сонце сильно припікало, і, як ви знаєте, найкраще гуляти по тротуарах, залитим сонцем.
У другий день ми з Руджеро вирішили сісти на поїзд і поїхати з міста, щоб скористатися цим вихідним по повній. Ми вирушили в Монтре. По правді кажучи, ми поїхали туди, погано знаючи, куди прямуємо, нам тільки сказали, що він дуже мальовничий і що там є студія, де записувався Фредді Меркьюрі, саме це мотивувало Руджі, щоб він рано встав, і ми вирушили в це містечко. Було холодно, але це нас не зупинило, і ми багато гуляли.
У  вечорі після того, як ми зайшли в студію Фредді і зрозуміли, що в ній немає нічого примітного, хаха. Ми прибули під вражаючий замок з ідеальними садами. Ми пройшлися по ньому всередині, але, якщо бути чесною, ми не пробули там більше 20 хвилин. По-перше, тому що у нас був зворотний поїзд, і, по-друге, тому що жоден з нас не фанат подібних речей, хаха!
У зворотному поїзді до Женеви Рудж спав немов чемпіон у той час, як я була уважна, щоб не пропустити нашу зупинку.
Ми дісталися до готелю тільки вночі, і холод з кожною годиною ставав все сильніше, так що ми зайшли в готель і не придумали кращого плану, як попросити їжу в номер, і залишилися розмовляти й пити гарячий чай до перших годин світанку, спостерігаючи за вогнем в каміні. Ах, чому я вам не сказала, мені пощастило, що мені дістався номер з каміном. Так, все так, як ви почули, народ !!! Камін в номері, так що прийшов консьєрж, запалив вогонь, і все було приголомшливо.
У Женеві також пройшло День Народження Тіні, Тіні виповнилося 18, і ми чудово це відсвяткували. Чому чудово? Гаразд, почну розповідати, по-перше, коли ми підходили до фіналу другого шоу в Женеві продюсери дозволили піднятися на сцену чотирьом подругам Тіні, які прилетіли прямо з Буенос-Айреса, щоб влаштувати їй сюрприз. Уявіть собі обличчя Тіні, коли вона побачила своїх подруг. Вона мало не померла від щастя! Після всіх цих емоцій, що вона пережила, ми вирушили відзначити цю чудовим святковою вечерею, який перетворився на вечірку, де ми танцювали до ранніх годин світанку.
На даний момент це весь пост, але вже дуже скоро останні новини з Європи для всіх вас.
Люблю вас!
Канде.